2002   Том 3   № 1

Анотації

На основі запропонованої концепції, проведених синтезів та розглянутого механізму реакцій амінокватернізації гуанідиній хлоридом хімічно активованих каталітичним епоксидуванням та селективним амінуванням оксиетилметакрилатних сферонових гелей одержані два типи макропористих аніонообмінників із заданими властивостями. Розроблені методи направленого синтезу кватернізованих гуанідино-аміносферонових адуктів з кінетично контрольованою буферною ємністю в межах 60-600 мг-екв/рН*Гсорб, відповідними діапазонами лінійності, концентраційної стаціонарності градієнта рН-середовища за хлорид-аніоном з ефективністю (1600-4000 ВЕТТ) розділення сумішей аніонів мінеральних кислот методом іонообмінної рідинної хроматографії.

Ключові слова: амінокватернізація, гуанідин, поліаміни, сферон, матриця сорбента, рідинна хроматографія.

Методами ДТА, РФА та МСА досліджені фазові рівноваги в квазіпотрійній системі CdSe-Ga₂Se₃-SnSe₂. Побудовано фазові діаграми чотирьох політермічних перерізів, проекцію поверхні ліквідуса, ізотермічний переріз при 670 К. Тетрарних фаз в системі не виявлено. Встановлено характер і температури протікання моно- та нонваріантних процесів.

Ключові слова: халькогеніди, фазова діаграма, поверхня ліквідуса, ізотермічний переріз.

Молекула сулеми (HgCl₂) відіграє переважну роль у радіаційних процесах, що протікають у рентгеночутливих матеріалах. З метою розробки матеріалів для реєстрації високоенергетичного, у тому числі ядерного випромінювання, у даній роботі проведені експериментальні дослідження полімерних шарів, що містять солі важких металів, зокрема, сулеми, квантово-хімічні розрахунки енергетичної структури, потенціальної поверхні основного, збудженого та іонізованого стану сулеми.

Ключові слова: молекула, d-орбіталі, оптичний спектр, квантово-механічний розрахунок.

Дослідженням фундаментальних оптичних функцій тонких плівок p=CuAgTl в інтервалі енергій (0,05-0,50) та ( 1,0-6,2) еВ вперше отримано дані про структуру енергетичних зон біля абсолютних екстремумів зони Бріллюена. Розраховано комплекс фундаментальних оптичних функцій: e1; e2 ePerpetuity; -Im e-1; n, k в околі плазмового резонансу, час релаксації плазмових коливань t=4,7*10^-13с, енергія плазмового резонансу h*w_p=0,05 еВ, ефективна маса носіїв струму m*=0,3 m_e, енергії прямих міжзонних переходів та спін-орбітального розщеплення.

Показано, що структура ІЧ спектрів коливань зв’язку Х-О у тетраедрі (ХО₄)^3- залежить від двох факторів – природи центрального атома та симетрії оточення групи. Зроблено порівняльний аналіз ІЧ спектрів коливань (ХО₄)^3- для двох типів центрального атома, Х = Р чи V, та двох типів кристалічної структури – апатитів та кальцій-ванадат (фосфат) окислів.

Ключові слова: апатит, спектри поглинання, електронна будова, симетрія.

На основі квазіхімічного моделювання високотемпературної рівноваги дефектів при відпалі кристалів телуриду кадмію одержано аналітичний вираз для визначення парціального тиску пари кадмію , що відповідає термодинамічному n-p-переходу. Побудовані фазові діаграми рівноваги, визначені умови формування матеріалу n- і р-типу провідності із заданою концентрацією носіїв струму. Ключові слова: телурид кадмію, дефекти, квазіхімія, константи рівноваги.

Потрійні халькопіритні сполуки міді виду СuInSe₂ являють собою перспективний матеріал для створення світлопоглинаючих шарів тонкоплівкових сонячних елементів. У даній роботі описується метод синтезу диселенідов міді й індію селенізацією Cu-In плівок у парах селену у квазізамкнутій системі c протіканням інертного газу. Наводяться дані про питомий і поверхневий опір, хімічний склад, кристалічну структуру і фазовий склад, мікрофотографії поверхні і поперечного сколу для металевих плівок і полікристалічних халькопіритних плівок, одержуваних після їх селенізації даним методом.

Ключові слова: CuInSesub>2, халькопірит, тонкі плівки, селенізація, квазізамкнута система.

Досліджено кінетику концентрації електронів при вакуумному відпалі плівок n-PbTe з урахуванням впливу залишкового кисню. Показано важливу роль дифузії атомів телуру при випаровуванні з приповерхневого шару і дифузії вакансій телуру з поверхні в об‘єм плівки. Оцінені відповідні коефіцієнти дифузії. Теоретичні результати узгоджуються з експериментальними даними.

Ключові слова: кінетика електронів, плівки n-PbTe, дифузія, атоми і вакансії Те, кисень.

В роботі представлені основні підходи до вивчення мезоскопічної невпорядкованості як основи реалізації структурної інженерії матеріалів.

Ключові слова: мезоскопічно невпорядковані середовища, мезоскопічні ієрархічні платформи, субмезоструктура, мезоструктура, мезоелемент, субмезо- та макропараметри системи, мезодефект.

Отримав дальший розвиток та обгрунтування метод розрахунку ефективності радіаційного дефектоутворення, який грунтується на імітаційному моделюванні каскадів атомних зіткнень в багатокомпонентних сполуках методом Монте-Карло. Для оцінки ролі розвитку нелінійних ефектів в каскадах атомних зіткнень при іонному опроміненні Y₃Fe₅O₁₂ важкими іонами проведено розрахунок розмірів індивідуальних каскадів та густини енерговиділення. Порівняння модельних розрахунків з даними експерименту показує їх задовільну кореляцію.

Ключові слова: іонна імплантація, дефектоутворення, залізо-ітрієвий гранат, тепловий пік, субкаскад.

Досліджено залежність термоелектричних параметрів твердого розчину PbTe-SmTe від складу. Запропоновано кристалоквазіхімічний механізм утворення твердого розчину та зроблено аналіз його дефектної підсистеми.

Ключові слова: телурид свинцю, телурид самарію, термоелектрична добротність, дефекти.

Розглянуто вплив елементів симетрії закону дисперсії носіїв заряду на кінетичні властивості анізотропних кристалів. Наведено точний метод визначення механізмів розсіювання носіїв струму в кристалах за допомогою досліджень поперечного ефекту Нернста-Еттінгсгаузена.

Ключові слова: кінетичні властивості, анізотропія, магнітне поле, симетрія кристалів.

У статті викладено нові погляди на природу пластичності металів, в основу яких закладено ідеї нестійкості. На основі власних досліджень і відомих експериментальних даних показано, що пластичність металів є наслідком нестійкості ідеальної кристалічної гратки. На двомірній моделі було показано, що кристалічна гратка при відповідних умовах може бути нестійкою відносно малих зсувних деформацій. Причиною нестійкості є, по-перше, геометрія потенціалу міжатомної взаємодії, по-друге, величина енергії коливань (теплова енергія) атомів. У випадку сферичної симетрії потенціалу міжатомної взаємодії кристалічної гратки, між атомами і їх найближчими сусідами діють сили відштовхування, які врівноважуються силами притягання, що діють між атомами і їх дальніми сусідами. Така гратка є стійкою при високій температурі і нестійкою при малих значеннях температури. Внаслідок нестійкості при дії зовнішніх зусиль атоми гратки переміщаються у нові, більш стійкі, положення, у результаті чого відбувається пластична деформація.

Ключові слова: двомірна модель, потенціал міжатомної взаємодії, кристалічна гратка, нестійкість.

Досліджено структурні і оптичні властивості нелегованих плівок нітриду галію. Показано, що технологія отримання визначає тип і концентрацію дефектів кристалічної гратки. Люмінесценція визначається як рекомбінаційними процесами за участю енергетичних станів, обумовлених власними точковими дефектами гратки, так і анігіляцією екситонів та міжзонними переходами.

Ключові слова: тплівки, нітрид галію, технологія, дислокації, точкові дефекти, фотолюмінесценція, l-модуляція, оптичне відбивання, механізми рекомбінації.

Методами растрової електронної мікроскопії з мікроаналізом, рентгенівської дифрактометрії, резерфордівського зворотного розсіяння та пружного розсіяння протонів проведено дослідження структурних перетворень у поверхневому шарі a-Fe товщиною 5-20 мкм, які відбуваються в результаті дії високошвидкісної імпульсної плазми. Вивчено особливості формування поверхневого рельєфу, зміна елементного і фазового складу в залежності від числа імпульсів. Показано, що плазмово- детонаційна дія супроводжується переносом матеріалу електроду на поверхню a-Fe, а в результаті високошвидкісного високотемпературного розігріву в однофазному a-залізі утворюються нові фази – FeMo и Fe₇Mo₆. Крім того, має місце насичення поверхневого шару a-Fe легкими елементами (киснем, вуглецем, азотом), глибина проникнення яких залежить від числа імпульсів.

Ключові слова: модифікація, плазменно-детонаційна технологія, фазовий та елементний склад, морфологія поверхні.