Роман Гурик

Ми починаємо публікувати ту інформацію про загиблих герої майдану з Івано-Франківщини, яку вдалося знайти і просимо вас ділитися розповідями, фото та даними.
Інформацію просимо надсилати за адресою: page@email.ua

     19 років.
     З Івано-Франківська.
    Студент Прикарпатського університету, філософського факультету.
     19 лютого 2014 року Романа застрелив снайпер близько 12:15. Чітко у висок.

    “Зараз або ніколи. Всі на Грушевського. На смерть”, - таким був останній запис на сторінці студента у соцмережі.
     «Юнак з очима, які дуже хотіли жити» — такі слова сказав хірург, котрому принесли закривавленого хлопця з великою раною та сильною кровотечею. Він розповів, що це був хлопчина з очима, в яких було шалене бажання жити. А він, як лікар, не міг нічого для цього зробити, бо рана була смертельна.
    Дівчина, яка робила усе можливе, щоб врятувати життя юнака, поділилася в соціальній мережі спогадами про останні хвилини життя хлопця: «Поки я притримувала його руку, щоб поставити капельницю, він безтями, рефлекторно, інстинктивно (так як він був в комі через тяжку травму) стиснув мої пальці в своїй долоні. Я ніколи не забуду цю, свого роду, спробу втриматися за життя. Ніколи не забуду це останнє рукостискання. Червоний хрест та мітингуючі, які заносили його на носилках в карету швидкої допомоги, кричали Тримайся! Героям Слава!!!». Наша влада не варта цих юнаків, наших ГЕРОЇВ. Героям Слава! Ромі Слава! Посмертно».
    На день закоханих Роман востаннє бачився зі своєю дівчиною, з якою зустрічався півтора року. Незабаром мали побратися. Та спершу хлопець мріяв вибороти для своєї Батьківщини та рідних краще життя.
    До Києва їздив кілька разів — із батьком і сам.
    Роман з родини інтелігентів, у якій на першому місці духовність і взаєморозуміння, любов і злагода, а не матеріальні блага. У їхній квартирі мешкає три покоління: дідусь із бабусею, мати з батьком у яких залишилося ще дві донечки, Романові сестрички віком 5 і 7 років.
    Він був дуже допитливим, розумним і чуйним. Екстерном закінчив школу. "Хотів дуже багато знати, – згадує його друг Віктор, - про навклишний світ, про людей, про таємницю людського буття та душі". Саме це й привело його на філософський факультет. Роман обрав фах психолога. Та з думками визнаних світових авторитетів психологів був не згідний, часто сперечався з викладачами. А ті пророкували талановитому студентові кар'єру вченого. Також Роман мав хист конструктора. Хотів створити вічний двигун, щоб полегшити життя людства. Захоплювався астрономією, вірив, що десь у Всесвіті є планета з розумними істотами. "Роман постійно казав, що треба виходити за стандартні рамки у словах, вчинках, думках та мріях, що сірість не веде до прогресу, - каже далі Віктор. - У його характері було бунтарство".
     19 лютого він закрив собою дівчину-медика, що тягнула пораненого.

    З метою вшанування пам’яті загиблих Героїв України комісія з питань перейменування назв вулиць, площ та встановлення меморіальних дощок у м. Івано-Франківську перейменувала вулицю Проектну на вулицю Романа Гурика, а площу перед обласною державною адміністрацією назвали в честь загиблих майданівців площею Героїв Небесної Сотні.

 

Гурик Роман – герой з Франкінська Любив родину, мріяв і кохав. Та світлі Божі наміри студента Снайпер на Майдані обірвав ... Та в нашій пам'яті, Ти – вічний Бо символом свободи став. У Києві зі Сотнею Небесною За волю України постраждав. Не заросте до Вас дорога, Яка сюди нас привела. Ви ревно Україну очищали Від яничарів, демонів і зла

З повагою земляк і побратим Ярослав

 

2 жовтня 2014 року у Прикарпатському національному університеті відбулося відкриття меморіальної стели на честь Героя Небесної сотні Романа Гурика, а також всіх студентів та викладачів, які у різні періоди загинули, виборюючи незалежність України.

 

20.02.2015 р. в річницю загибелі Романа на фасаді школи-гімназії №23, у якій колись навчався Герой України Роман Гурик, урочисто відкрили та освятили меморіальну дошку.
Вшанувати пам'ять загиблого Героя Небесної Сотні прийшли родичі та близькі Романа, представники обласної та міської влади, духовенство, вчителі та учні навчального закладу, які й стали ініціаторами створення пам’ятного знаку.
Окрім того, у Катедральному соборі Святого Воскресіння Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ відбулася заупокійна літургія за Романом Гуриком та усіма героями Небесної Сотні.

 

Присутні на заходах згадували Романа, розповідали про його життєві переконання. Так, дідусь Героя Мирослав Базилько, зауважуючи, що чесність, щирість та загострене відчуття справедливості його внуку привили ще у школі, наголосив: «Він бачив, що дороги назад із Інститутської немає. Тих, хто туди йшов, виносили вже мертвими. Дорога була влита кров’ю його побратимів. Він міг повернутися назад, але зробив вибір, що відповідав його переконанням та принципам життя».

14 жовтня, у День захисника Вітчизни, в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття пам'ятника герою Небесної Сотні Роману Гурику. Розміщений він у Меморіальному сквері.
На відкриття прийшли сотні франківців та небайдужих людей з інших міст України.  Пам'ятник відкривала сім'я Романа Гурика - мати та батько. На урочистостях були навіть побратими Романа з Майдану. Вшанувати пам'ять героя прийшли всі можновладці Івано-Франківська: Віктор Анушкевичус, Олег Гончарук та Василь Скрипничук, а також Ігор Цепенда - ректор Прикарпатського національного університету, де навчався Роман Гурик.

 

 

Кошти на підтримку сім’ї Героя Небесної Сотні можна перерахувати на такий рахунок РАХУНОК 2625301238411 Код 2802216243 МФО 325365 БАНК ІФВ ЦФ ПАТ “КРЕДОБАНК” м.Івано-Франківськ Номер картки 5168015500213942 Гурик Ірина (мама).

Реквізити благодійного рахунку на спорудження пам’ятника: РАХУНОК  2620801238411 Код отримувача 2802216243 МФО 325365 ПАТ «КРЕДОБАНК» ГУРИК ІРИНА МИРОСЛАВІВНА Призначення платежу: благодійні внески