Ігор Дмитрів

    "Він був наче кришталик, крізь який видно людську душу, - згадує член Комітету опору диктатурі Ігор Очкур. - Його проникливі очі дивилися у саме дно душі. Такій людині неможливо було сказати неправду".
    Ігор Дмитрів закінчив Одеську юридичну академію, шукав роботу за спеціальністю - хотів бути корисним людям. Мріяв жити у вільній країні, де діють справедливі закони.
     За словами члена Комітету опору диктатурі Ігоря Очкура, калуський герой був дуже начитаний, цікавився законодавством, "Він завжди мав свою думку щодо змін у країні, - згадує Ігор Очкур. - Казав, що треба цілковито змінити систему, бо вона наскрізь корумпована і злочинна. Ігор навіть у дуже складній ситуації вмів в усьому знаходити щось хороше. Як приїжджав із Майдану, насамперед захоплено говорив про те, як у Києві згуртувалася вся Україна. І немає поділу на Захід та Схід, є великий єдиний народ".
    Дуже любив відпочинок на природі. Часто збирався з друзями біля річки або в лісі у наметах. Смажив м'ясо, співав українських пісень. Мріяв про щасливу родину. Майстровитий та беручким до роботи чоловік збудував будинок в селі Копанкм. Для цього йому довелося освоїти фах муляра, столяра, плиточника. Однак жити нині у тому домі нікому - сім'ї нема, батько помер, а мати на заробітках в Італії.
     "Ігор завжди казав, що є патріотом України. Гордився, що народився у тому краї, де й великий Провідник Степан Бандера. Мав величезну жагу до життя. Про таких людей кажуть, що вони здатні змінити не лише людей навколо себе, а и увесь світ, — згадує його друг.
      Загинув 20 лютого. Впродовж кількох годин його безнадійно розшукували. А близько 17:00 із 17-ї лікарні м. Києва надійшла інформація про те, що Ігор Дмитрів помер.

Похорон

    Спочатку відправа за ним відбулася у селі Копанки Калуського району, де Ігор побудував будинок, потім Ігоря Дмитріва відспівували у церкві святого Архистратига Михаїла Калуського деканату УГКЦ.
    Служба Божа була анонсована на 11.30. Але задовго до цього часу біля церкви почали збиратися люди. Провести загиблого на Майдані Ігоря Дмитріва зібралося кілька тисяч калушан. Процесія трохи затрималася, можливо, тому, що труну несли на руках. Процесію супроводжували багато автомобілів. До пішої ходи долучилася велика кількість людей.
    Калушани зустріли процесію вигуками «Герой!» та «Герої не вмирають». Як зазначили священнослужителі, Ігор Дмитрів загинув у братовбивчій війні на Майдані і є мучеником. Труну із загиблим на Майдані Ігорем Дмитрівим понесли на руках спочатку до пам’ятника розстріляним учням торгівельної школи на площі Героїв, а потім — на Пагорб Слави та нове кладовище на Височанці.

     23.04.2014 р. у Калуші встановили меморіальний барельєф у пам’ять Героя України, воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва.
     Пам’ятну дошку-барельєф розробили, виготовили і встановили скульптор Ігор Семак, архітектор Петро Пострильоний та побратими Ігоря по Майдану 18-20 лютого.
     Пам’ятна дошка виготовлена із червоного та чорного граніту. На ній написані слова із посвятою Ігореві.
    Близько сотні людей прийшли вшанувати пам’ять воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва. Відкрили пам’ятник мама героя та рідний брат Микола.

В річницю Революції Гідності  20.02.2015 р.  президент Петро Порошенко вручив “Золоту Зірку” Героя України матері Ігоря Дмитріва.   «Від імені усього Українського народу – щира подяка Вам, матері та батьки, за те що виростили таких мужніх і прекрасних синів та дочок. І доземний уклін синам та дочкам, які втратили батьків», – сказав Президент, звертаючись до присутніх.