Пошук
Хронічний гайморит і в чому його соціальна небезпека
Хронічний гайморит і в чому його соціальна небезпека
Придатковий синусит (лат. Sinusitis paranasales) - це запалення навколоносових пазух. Найчастіше запалюються верхньощелепні пазухи, які раніше називалися гайморовими пазухами. Це і називають в побуті гайморитом. Зазвичай він виникає як ускладнення риніту (нежиті), грипу, при стоматологічній інфекції коренів верхніх зубів. Бактерії або віруси проникають в гайморову порожнину і викликають запалення.
Фактори ризику гаймориту
Порушений відтік слизу з гайморових пазух, наприклад, в результаті поліпів носа, викривленої носової перегородки; часті ГРВІ; куріння; алергія; кістозний фіброз; імунодефіцити (наприклад, ВІЛ).
Хронічний гайморит - це стан, при якому симптоми зберігаються більше 6 тижнів, або спостерігається більше 4 епізодів загострення протягом року (тривалість більше 10 днів) і супроводжується змінами слизової оболонки, найчастіше помітними на КТ. Частково полегшити симптоми хронічного перебігу гаймориту можуть деякі засоби на натуральній основі, наприклад Синупрет в різних формах https://bionorica.ua/produkte/dyhatelnye-puti/sinupret/formy-sinupreta/sinupret-forte/
Симптоми захворювання
Це інфекція слизової оболонки просвіту однієї з пазух (як правило, верхньощелепної), яка, як правило, супроводжується симптомами риніту (який іноді називають риносинуситом), лихоманки (у гострих випадках) та болю різного розташування:
Сприятливі фактори
Виникненню гаймориту сприяють усі стани, що призводять до порушень мукоциліарного транспорту (тобто механізму очищення носа), запалення в області носа (набряк і закупорка отвору синуса), порушення імунітету та деяких захворювань:
- носій стрептококів групи А.
- алергічний риніт або бронхіальна астма
- забруднення пилом та димом навколишнього середовища (наприклад, паління)
- карієс або пост-стоматологічне лікування (гайморові пазухи)
- анатомічні порушення, такі як викривлення перегородки носа
- плавання і особливо дайвінг
- кістозний фіброз
- фіксований синдром війок.
За даними Американської академії отоларингології, хірургії голови та шиї, діагностика гаймориту вимагає 2 «великих» та 2 «малих» симптомів
Симптоми великі:
- біль або тиск навколо обличчя
- відчуття «набряклості» обличчя
- закладеність носа
- гнійні виділення в носі або їх капання по задній частині горла
- розлад нюху
- лихоманка (гостре запалення)
Невеликі симптоми
- Головний біль
- неприємний запах з рота
- зубний біль
- кашель
- біль або відчуття закупореності вуха
- почуття втоми (хронічне запалення)
- субфебрильна температура (хронічне запалення)
Лікування
При перших ознаках гаймориту рекомендовано не займатися самолікуванням, а звертатися до лікаря, щоб уникнути його переходу у тяжку хронічну форму, яка може мати значні медико-соціальні наслідки.Однак, зазвичай при виникненні гаймориту призначають таке типове лікування:
- препарати з групи антибіотиків - через важке проникнення в пазухи, їх слід застосовувати протягом 10-14 днів
- зрошення (процедура Proetz) або дренування пазухи (синусова пункція)
- зменшення набряку носа
- місцеві ліки у вигляді крапель протягом декількох днів
- антигістамінні препарати у формі таблеток (цетиризин, лоратадин)
- муколітичні препарати та мукокінетичні препарати, такі як амброксол, що особливо рекомендується, оскільки збільшує проникнення антибіотика в слизову
- симптоматичне лікування знеболення (препарати з групи нестероїдних протизапальних засобів)
- назальні кортикостероїди при алергічних інфекціях
Але все-таки, при гаймориті рекомендуємо не займатися самолікуванням, а наполегливо радимо звернутися до лікаря!
Останні новини
Погода в Івано-Франківську
