Вірменський костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії УАПЦ


 
Адреса храму:
Івано-Франківськ
вул. Вірменська, 5
тел. 0342 750613
моб. 067 6037853
E-mail: prorektorvba@ukr.net
uapc.if@gmail.com
http://uapc.if.ua

 

Розпорядок Богослужінь на час Великодніх свят 2016

01.05.2016 року неділя
00.00 год. Служба Божа
08.00 год. Архієрейська Служба Божа
Освячення пасок
17.00 год. Вечірнє Богослужіння
 
02.05.2016 року
10.00 год. Служба Божа
17.00 год. Вечірнє Богослужіння
 
03.05.2016 року
10.00 год. Служба Божа

 

17.00 год. Вечірнє Богослужіння

 

 

Рoзклад Богослужінь

на час Великого Посту (23 лютого - 12 квітня 2015 р.)
(оновлено 23 лютого 2015 р.)

Неділя

09 00 Божественна Літургія
 11 00 Божественна Літургія
17 00 Акафіст Страстям Господнім

Понеділок

Вівторок

Середа

08 00 Літургія Ранішеосвячених Дарів. Сорокоусти.
15 00 Акафіст на всяку потребу
18 00 Хресна дорога

Четвер

09 00 Великопостне Богослужіння
15 00 Акафіст на всяку потребу
17 00 Велике повечіря. Канон прп. Андрія Крицького 

П’ятниця

08 00 Літургія Ранішеосвячених Дарів. Сорокоусти.
15 00 Акафіст на всяку потребу
18 00 Хресна дорога

Субота

08 00 Божественна Літургія. Сорокоусти
17 00 Всенічне бдіння

 

Історія


      Під час Першої світової війни на церковному городі отаборилась артилерійська батарея росіян. Німці засікли, звідки ведеться вогонь, і накрили цей район вогнем своїх гармат. В результаті був пошкоджений фасад храму, а стеля пробита у багатьох місцях. Після війни парох Францішек Комусевич домігся, щоб уряд визнав костьол пам'яткою історії та архітектури, й зумів вибити кошти на реставрацію. Під час відновлювальних робіт дах покрили оцинкованою бляхою, а куполи — мідною. Також провели реставрацію фресок і вівтарних скульптур. Мармурові та алебастрові фігури виготовили у майстерні Мар'яна Антоняка, який був добре відомим скульптором надмогильних пам'ятників. А технічним керівником реставраційних робіт був «батько» Станиславівської ратуші — архітектор Станіслав Треля. Загалом ці відновлювальні роботи тривали протягом 1919-30 років. 30 травня 1937 року відбулась коронація Чудотворного образу Божої Матері. На церемонії був присутній примас Польщі кардинал Гльонд та 17 єпископів, які представляли римо‑католицьку, греко‑католицьку та вірменську церкви. У травні 1946 року [2] багато поляків і полонізованих вірмен залишили Україну. Із собою до Польщі вони забрали і Чудотворний образ, який зараз знаходиться у гданському костелі св. Петра і Павла. А «осиротіле» приміщення костелу віддали російській православній церкві, яка там протрималась до кінця 1940‑х років. Після того там розмістилися майстерні художників. Саме тут було виготовлено статую Матері-Вітчизни для братського кладовища радянських воїнів на вулиці Лепкого. Макет ракети перед Вірменським костелом, 1970-ті Упродовж 1962—1965 років у приміщенні костьолу жив відомий художник Опанас Заливаха. Від 1971 року з'являється новий «господар» храму — музей релігії і атеїзму, задля чого пам'ятку було частково відремонтовано й пристосовано під потреби музейного закладу. В його експозиції було багато цікавих експонатів, та особливо розкішним був «підвал інквізиції», що, напевно, ніяк не поступався Музеєві катувань у Кам'янці-Подільському. Тоді ж, трохи згодом майданчик перед церквою-музеєм «прикрасила» ракета, яка, за тогочасним путівником, «символізувала одвічне прагнення людства до знань, до світла, до щастя». У місті снували навіть чутки, що то був справжній ракетний модуль, на якому раніше тренувалися космонавти, хоча в дійсності це був звичайний макет, виготовлений на локомотиворемонтному заводі. Що радянська влада вдійсності збиралася «символізувати» цим макетом невідомо, але ракета була досить відомим місцем у місті через заклад продажу розливного пива, який з року в рік проводив жваву торгівлю біля ракети. З поверненням будівлі статусу культової споруди (1990) ракету відвезли на задвірки одного з промислових підприємств, де вона перетворилася на брухт просто неба[3]. У 1990 р. приміщення передали Російській Православній церкві, та вже 1990 р. її настоятель о. Степан Абрамчук перейшов до Української Автокефальної Православної Церкви. Тоді ж церква отримала офіційну назву Покровського собору УАПЦ. Нові господарі перефарбували храм у голубий колір — геральдичний колір Божої Матері. У 2008 р. спалахнув скандал, пов'язаний із Вірменською церквою. Тоді в церкві йшла реставрація, і у ЗМІ з'явилась інформація про те, що майстри замальовують фрески Яна Солецького. На сьогодні (2010) реставрацію Вірменської церкви закінчено. Кожен може зайти до храму і порівняти збережені старі розписи із відреставрованим



Зроблено в Devtrix

Сайт розроблено компанією Девтрікс

Created by Devtrix
Page.if.ua - лічильник
//
//